24 листопада кафедра зарубіжної літератури та російської мови проводила позакласний захід на тему: "Осінні мотиви у творчості зарубіжних письменників"

25 квітня у 5-В класі (ауд.35) проводився майстер-клас на тему : "Виготовлення великодньої писанки"

Тиждень зарубіжної літератури

Урок із зарубіжної літератури Вовк Л.О.

Клас: 11  

Тема уроку: «Старий і море» Ернеста Хемінгуея  -  повість-притча про людину.

Мета: навчальна – презентувати повість «Старий і море» як підсумок довгих моральних шукань Е. Хемінгуея, розкрити філософсько-символістську сутність твору, визначити його художню своєрідність, дати поняття про «ефект айсберга», показати особливості жанру повісті-притчі;

розвиваюча – розвивати навички вести полілог, навчальний діалог, аналізувати художній текст з використанням цитатного матеріалу; розвивати уміння визначати засоби художньої виразності і їхню роль у тексті, робити узагальнення і висновки;

виховна – формувати в учнів потребу в придбанні знань, толерантність у навчальних взаємодіях, виховувати духовну стійкість, силу волі, гуманістичне ставлення до оточуючого світу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: тексти повісті, дидактичний, роздатковий матеріал – план уроку, таблиця відповідностей образів-символів повісті.

                                     Хід уроку

                                         Людина не для того створена, щоб терпіти поразки.     

                                         Людину можна знищити, але здолати не можна.

                                                                                                            Е.Хемінгуей

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.Вчитель читає вірш А. Тарковського:

Я человек, я посредине мира,

За мною мириады инфузорий,

Передо мною мириады звезд.

Я между ними лег во весь свой рост –

Два берега связующее море,

Два космоса соединивший мост.

Я больше мертвецов о смерти знаю,

Я из живого самое живое.

И – боже мой! – какой-то мотылек,

Как девочка, смеется надо мною,

Как золотого шелка лоскуток.

2. Слово вчителя.

У всі часи людина прагнула знайти своє місце в навколишньому світі, здобути гармонію з природою, осягнути сенс свого буття. Ці вічні проблеми довгий час хвилювали і відомого американського письменника Ернеста Хемінгуея. Результатом цих шукань стала повість «Старий і море». Цю книгу називають вершиною творчості Хемінгуея. За неї у 1954 році він отримав Нобелевську премію. А ми сьогодні спробуємо наблизитись до розуміння її змісту.

ІІ. Оголошення теми, мети та форми уроку.

1.     Слово учителя.

Е. Хемінгуей стверджував: «Гарна проза подібна до айсберга, 7/8 якого під водою.» Сьогодні ми проведемо урок-занурення, завдання якого наступні:

- розкрити філософсько-символічний зміст повісті «Старий і море»;

- шляхом аналізу тексту повісті визначити її художню своєрідність;

- виявити виховний потенціал твору.

2. Ознайомлення з планом «занурення» у ідейно- художній зміст повісті.

             План роботи на уроці ( у кожного учня)

І рівень. Жанрова специфіка повісті Е. Хемінгуея «Старий і море».

ІІ рівень. Символічне значення назви повісті.

ІІІ рівень. Проблематика повісті «Старий і море».

IV рівень. «Я – не звичайний старий» (образ старого рибалки Сантьяго).

 V рівень. Символічний сенс сутички старого з рибою.

VI рівень. Образи-символи в повісті.

VII рівень. Ідея повісті Е. Хемінгуея «Старий і море». 

 ІІІ. Опрацювання теми уроку. 

1.     Робота над сюжетом повісті.

А) Вчитель: «Вершиною «айсберга» повісті є її сюжет. Відновити основні події нам допоможе дайджест (короткий зміст).

Б) Учень читає дайджест.

2. Визначення жанрової специфіки повісті.

А) Вчитель: «Як бачимо, сюжет досить простий, життєподібний, і здається, не містить у собі особливої мудрості. Вершина айсберга не розкриває секретів. Почнемо занурення до тих 7/8, які лежать на глибині. Почнемо з визначення жанрової специфіки повісті. Для цього прочитаємо перші два речення.

Б) Учень читає вголос перші два речення повісті.

В) Бесіда (полілог):

- У чому, на вашу думку, незвичайність початку повісті?

- Що ви знаєте про Гольфстрім?

Г) Вчитель: «Образ старого, самотньо покинутого в Гольфстрімі, виростає в якийсь казковий образ сміливого рибалки, чиї сили гідні цієї теплої течії. Автор точно вказує, скільки днів старий виходив у море. Атмосфера незвичайності посилюється тим, що за 84 дні старий не спіймав жодної риби. Це початок не оповідання ХХ ст., а притчі.

- Згадайте, в чому особливість притчі як літературного жанру?

Д) Учні дають визначення жанру притчі.

Висновок: жанрова специфіка повісті полягає в тому, що «Старий і море» - це повість-притча.

3.Визначення символічного значення назви повісті та її проблематики.

А) Вчитель: «У притчі використовується символічний сенс предметів, дій, імен. У повісті «Старий і море» символічна вже сама назва. Спробуємо її «розшифрувати»».

 Б) Створення  «асоціативного куща». Учні доповнюють назву парами-асоціаціями.

Результат (на дошці): «людина і природа», «людина і Всесвіт», «смертне і вічне», «потворне і прекрасне», «людина і суспільство».

В) Вчитель: «Назва повісті вказує на ті проблеми, які у ній розкриває автор:

- взаємовідносини людини і природи;

- сенс буття, життя і смерті;

- співвідношення добра і зла у світі і душі людини,

- місце людини у суспільстві і Всесвіті;

- непорозуміння між людьми.

У вирішенні цих проблем автору допомагає центральний образ повісті – старого рибалки Сантьяго».

4.Робота над образом старого.

А) Повідомлення учня про можливий прототип головного героя (випереджальне домашнє завдання).

                  З історії створення повісті «Старий і море»

Повість «Старий і море» була написана Хемінгуеєм на прекрасно знайомому йому матеріалі. З 1948 року письменник жив у містечку Фінка-Віхія, недалеко від Гавани, столиці Куби, і був постійним гостем у найближчих селищах, де спілкувався з кубинськими рибалками. Хемінгуей пізніше згадував, що відобразив у повісті риси характеру одного знайомого рибалки з Касабланки – Карлоса Гутьереса. Можна сказати, що Сантьяго – збірний образ рибалки з північного узбережжя Куби. Разом з тим, цей образ-символ увібрав в себе кращі якості людської душі.

Б) Бесіда з прочитаного (полілог):

- Сантьяго говорить про себе: «Я – не звичайний старий».

З`ясуємо, в чому унікальність цього героя. Чому, на вашу думку, Хемінгуей робить героєм повісті стару людину?

-Прочитайте портрет рибалки Сантьяго: який контраст лежить в його основі?  Про що говорять очі героя?

- Звідки старий черпає силу, мужність і стійкість? Щоб з`ясувати це, згадаймо, чим він жив у молодості, і чим він живе зараз.

              Завдання: за даними ключовими словами відновіть минуле і сьогодення героя.

  Минуле Сантьяго: юнга на човні; береги Африки, це були дні перемог і досягнень; чемпіон, переможе будь-якого супротивника; не знав, що таке самотність.

  Сьогодення: скінчились дні перемог і досягнень; немає домашнього вогнища; спогади про Африку; сни про левів; глузування; надія; хлопчик Манолін; море.

В) Продовження бесіди.                                                                                            -За що любив старого хлопчик Маноліно?

-Був у старого ще один друг – море. Що ж таке для старого море, природа? (Читання і аналіз цитат із тексту).

Г)Вчитель: «Мотив єднання людини з природою в повісті пов’язані з ідеєю рівності людини і природи. Але тут не все так просто. Звернемось до епізоду сутички  старого з рибою.

5. Аналіз епізоду  «Сутичка з рибою»

А)Бесіда з прочитаного (полілог):

-Що змусило старого на 85-й день вийти в море?

-Прочитайте, яким виявився марлін?

Для незвичайного старого автор знаходить «незвичайну» рибу, «найкращу з риб», гідну захоплення. У боротьбі з нею Сантьяго говорить: «Я все одно її переможу. Хоч це несправедливо, але я їй доведу, на що здатна людина і що вона може винести.»

-З ким, на вашу думку, бореться герой – з рибою чи з самим собою?

- Завдяки чому старий витримав тяжке випробування?

- Які особисті якості йому допомогли?

- Про що він думав?

- З ким подумки розмовляв?

- Який сон бачив, коли дозволив собі ненадовго заснути?

         Висновки: Фінал епізоду звучить як гімн мужності людини, її волі і силі. Але на цьому Хемінгуей не закінчує повість.

- Чому старий досвідчений рибалка не зміг доправити марліна додому?

- Під час поєдинку з акулами старий відчуває розплату за гріх – який? (Знайдіть відповідь на питання в словах самого героя).

- На вашу думку, старий рибалка – переможений чи переможець?

IV. Підведення підсумків уроку.

1.Опрацювання VI і VII рівнів плану уроку.

А)Вчитель: «Останні рівні нашого занурення допоможуть нам зробити висновки і підвести підсумки нашої роботи».

         Б)   Завдання: встановити відповідності. (Самостійна робота).

З`єднайте образи-символи, що використовуються в повісті, з їх значеннями.

1.Старий                1.Успіх

2.Море                   2.Майбутнє

3.Риба                    3.Досвід людини, в той же час його обмеженість

4.Велика риба       4.Мрії про щастя, відновлення життєвих сил

5.Акули                 5.Життя

6.Хлопчик             6.Володіння світом

7.Леви                    7.Невблаганність і верховна влада природи

(Ключ: 1 – 3,     2- 5,    3 – 1,    4 – 6,    5 – 7,    6 – 2,    7 – 4.) 

    В) Завдання: прочитати морально-філософський зміст повісті, розкривши значення пар символів.         

1. Людина і море – людині властиве бажання жити.

2. Море і старий – в житті людина набуває досвід.

3. Старий і риба – досвід допомагає людині добитись успіху.

4. Старий і велика риба – досвід обмежений, коли людина прагне володіти світом.

5.Велика риба і акули – бажання володіти світом викликає невблаганність природи.

6. Старий і хлопчик – досвід, якого потребує майбутнє, наповнює життя людини сенсом.

7. Старий і леви – у людини завжди залишається надія, мрія про щастя, яка надає йому нові сили.

Г) Вчитель: Останній рівень нашого занурення – визначення ідеї повісті. Сформулюйте її. (Звернутись до епіграфу уроку).

Д) Вчитель: Прочитайте ще раз завдання уроку. Чи змогли ми їх вирішити?

Оцінювання роботи дітей – виставлення оцінок.

V. Домашнє завдання: дати розгорнуту відповідь на питання: «Які цінні роздуми про життя і людину Е. Хемінгуей адресує молоді в повісті «Старий і море»?

                         

Учитель: Шумський Марк Леонідович

                                  

Русский язык. 9 класс.

  Тема. Знаки препинания в бессоюзном сложном предложении

                                  

І. Изучение теоретического материала.

    Бессоюзным сложным предложением называется такое предложение, в котором образующие его части (простые предложения) связаны между собой по смыслу, интонационно, порядком расположения частей.  Между частями такого предложения нет союзов.

Запятая и точка с запятой в бессоюзном сложном предложении.

 1. Между независимыми предложениями, объединенными в одно сложное бессоюзное предложение, ставится запятая, если такие предложения тесно связаны между собой по смыслу: Редел на небе мрак глубокий, ложился день на темный дол, взошла заря.

 2. Если части бессоюзного сложного предложения отдалены друг от друга по смыслу или значительно распространены и имеют внутри себя запятые, то между ними ставится точка с запятой: У ворот увидел я старую чугунную пушку; улицы были тесны и кривы; избы низки и большей частью покрыты соломой. Уже вечерело; солнце скрылось за небольшую осиновую рощу, лежавшую в полуверсте от сада; тень от нее без конца тянулась через неподвижные поля.

3. Если бессоюзное сложное предложение распадается на части (группы предложений), по смыслу отдаленные друг от друга, то между ними ставится точка с запятой, а внутри этих частей простые предложения разделяются запятой: Лесной запах усиливается, слегка повеяло теплой сыростью; взлетевший ветер около вас замирает. Бледно-серое небо светлело, холодело, синело; звезды то мигали слабым светом, то исчезали; отсырела земля, запотели листья, кое-где стали раздаваться живые звуки, голоса.

Двоеточие в бессоюзном сложном предложении ставится:

1.Если вторая часть (одно или несколько предложений) разъясняет, раскрывает содержание того, о чем говорится в первой части (между обеими частями можно вставить слова "а именно"): Я не ошибся: старик не отказался от предлагаемого стакана. Тут открылась картина довольно занимательная: широкая сакля, которой крыша опиралась на два закопченных столба, была полна народа.

2.Если вторая часть указывает основание, причину того, о чем говорится                         

в первой части (между обеими частями можно вставить союз потому что): Всю дорогу до хутора молчали: говорить мешала тряская езда.

3.Если в первом предложении при помощи глаголов видеть, смотреть, слышать, знать, чувствовать и т. п. делается предупреждение, что далее последует изложение какого-нибудь факта или какое-нибудь описание: Я знаю: в вашем сердце есть и гордость, и прямая честь.

Примечания.

А.Иногда указанные глаголы опускаются: Он подумал, понюхал: пахнет медом (пропущено: и почувствовал, что).

Б.Если первое предложение произносится без оттенка предупреждения, то вместо двоеточия ставится запятая: Слышу, земля задрожала.

       В указанных случаях чаще всего основная часть высказывания (соответствующая главному предложению в сложноподчиненных предложениях) содержится в первой части бессоюзного сложного предложения, а во второй части (соответствующей придаточному предложению в сложноподчиненных предложениях) приводится пояснение, раскрытие содержания первой части.

Тире в бессоюзном сложном предложении ставится:

1.Если во второй части содержится неожиданное присоединение, указание на быструю смену событий: Вдруг мужики с топорами явились - лес зазвенел, застонал, затрещал. Игнат спустил курок - ружье дало осечку.

2.Если во второй части содержится резкое противопоставление по отношению к первой части: Дуб держится - к земле тростиночка припала. Косили версту - выкосили грош.

3.Если вторая часть заключает в себе следствие, вывод из того, о чем говорится в первой части: Хвалы приманчивы - как их не пожелать?

4.Если в первой части указывается время совершения действия, о котором говорится во второй части (можно добавить союз когда): Пашню пашут - руками не машут (поел.). Лес рубят - щепки летят (поел.).

5.Если первая часть обозначает условие совершения действия, о котором идет речь во второй части (можно добавить союз если): Любишь кататься-люби и саночки возить (посл.). На печи лежать - трудодней не видать (посл.).

6.Если в одной части содержится сравнение с тем, о чем говорится в другой: Молвит слово - соловей поет.

   Тире ставится также в тех случаях, когда вторая часть бессоюзного сложного предложения является неполным предложением: (Я думал - волк).

ІІ. Задания по изученному материалу.

1.Укажи предложение, в котором между частями надо поставить тире.

                 [Метель не утихала] [небо не прояснялось].

                 [Настали холода] [мы уже не гуляли целыми днями на улице].

                 [Труд человека кормит] [лень портит]

2.Двоеточие или тире?

    Черемуха была крупная, в длинных и чистых, без листа, тяжелых гроздьях (?) только успевай подставляй под них руки.

    Настёна извелась вся, но подгонять свекра не решалась (?) нельзя было показывать, что ей зачем-то нужна лодка.

    Я выглянул из кибитки (?) всё было мрак и вихорь.

    Работы много (?) отдыха не жди.  

    Я взглянул в окно и заметил (?) кто-то вторично пробежал мимо сарая и скрылся.

                                                                                                                           3. Как объяснить постановку тире в предложении?

    Не небесам чужой отчизны – я песни родине слагал.

- Первая часть бессоюзного сложного предложения (БСП) противопо-

ставлена второй части.

- Вторая часть БСП указывает на следствие того, о чём говорится в

первой части.

- Однородные члены, не связанные союзами, противопоставляются.

- Вторая часть БСП поясняет, раскрывает содержание первой части.

4. Как объяснить постановку двоеточия в данном предложении?

    Только у мельницы злится река: нет ей простора, неволя горька.

    - Обобщающее слово стоит перед однородными членами.

    - В первой части БСП предупреждается о том, что во второй части   последует изложение какого-то факта.

    - Вторая часть БСП указывает на причину того, о чём говорится в первой части.

    - Вторая и третья часть БСП раскрывают значение первой части.

5. В каком предложении ставится тире? (Знаки препинания не расставлены).

- В городе жизнь однообразна.

- Всё было огромно и дичало конюшни избы амбары и прочие службы.

- Поистине её стихи как драгоценные вина.

- Вас по шее бьют вы ручку целуете.

6. В каком предложении нужно поставить на месте пропуска тире?

- Погода была ужасная ( ) ветер выл, мокрый снег падал хлопьями, фонари тускло светили.

- Спина у акулы тёмно-синего цвета, а брюхо ( ) ослепительно-белое.

- Все эти пьесы ( ) шедевры драматургического искусства как по напряжённому действию, так и по глубине мысли.

- Работа ( ) для него радость.

7. В каком предложении вместо запятой необходимо поставить точку с запятой?

- Улетают журавли, и низкие осенние облака заволакивают небо.

- И с глубокой верой в истину моего убеждения я говорю всем: любите

книгу, она дружески поможет вам разобраться в бурной путанице мыслей, чувств, событий, она научит вас уважать человека и самих себя, она окрыляет ум и сердце чувством любви к миру, к человеку.

- В большое старое окно виден сад, большие кусты густо цветущей сирени, сонной и вялой от холода, и туман, белый, густой, тихо подплывает к сирени, хочет закрыть её.

- Ветры в пустынях развеивали горные хребты в пыль, перенося и отлагая толщи песков, и они накапливались на обширных пространствах нашей планеты.