Урок із зарубіжної літератури Вовк Л.О.

Клас: 11  

Тема уроку: «Старий і море» Ернеста Хемінгуея  -  повість-притча про людину.

Мета: навчальна – презентувати повість «Старий і море» як підсумок довгих моральних шукань Е. Хемінгуея, розкрити філософсько-символістську сутність твору, визначити його художню своєрідність, дати поняття про «ефект айсберга», показати особливості жанру повісті-притчі;

розвиваюча – розвивати навички вести полілог, навчальний діалог, аналізувати художній текст з використанням цитатного матеріалу; розвивати уміння визначати засоби художньої виразності і їхню роль у тексті, робити узагальнення і висновки;

виховна – формувати в учнів потребу в придбанні знань, толерантність у навчальних взаємодіях, виховувати духовну стійкість, силу волі, гуманістичне ставлення до оточуючого світу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: тексти повісті, дидактичний, роздатковий матеріал – план уроку, таблиця відповідностей образів-символів повісті.

                                     Хід уроку

                                         Людина не для того створена, щоб терпіти поразки.     

                                         Людину можна знищити, але здолати не можна.

                                                                                                            Е.Хемінгуей

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.Вчитель читає вірш А. Тарковського:

Я человек, я посредине мира,

За мною мириады инфузорий,

Передо мною мириады звезд.

Я между ними лег во весь свой рост –

Два берега связующее море,

Два космоса соединивший мост.

Я больше мертвецов о смерти знаю,

Я из живого самое живое.

И – боже мой! – какой-то мотылек,

Как девочка, смеется надо мною,

Как золотого шелка лоскуток.

2. Слово вчителя.

У всі часи людина прагнула знайти своє місце в навколишньому світі, здобути гармонію з природою, осягнути сенс свого буття. Ці вічні проблеми довгий час хвилювали і відомого американського письменника Ернеста Хемінгуея. Результатом цих шукань стала повість «Старий і море». Цю книгу називають вершиною творчості Хемінгуея. За неї у 1954 році він отримав Нобелевську премію. А ми сьогодні спробуємо наблизитись до розуміння її змісту.

ІІ. Оголошення теми, мети та форми уроку.

1.     Слово учителя.

Е. Хемінгуей стверджував: «Гарна проза подібна до айсберга, 7/8 якого під водою.» Сьогодні ми проведемо урок-занурення, завдання якого наступні:

- розкрити філософсько-символічний зміст повісті «Старий і море»;

- шляхом аналізу тексту повісті визначити її художню своєрідність;

- виявити виховний потенціал твору.

2. Ознайомлення з планом «занурення» у ідейно- художній зміст повісті.

             План роботи на уроці ( у кожного учня)

І рівень. Жанрова специфіка повісті Е. Хемінгуея «Старий і море».

ІІ рівень. Символічне значення назви повісті.

ІІІ рівень. Проблематика повісті «Старий і море».

IV рівень. «Я – не звичайний старий» (образ старого рибалки Сантьяго).

 V рівень. Символічний сенс сутички старого з рибою.

VI рівень. Образи-символи в повісті.

VII рівень. Ідея повісті Е. Хемінгуея «Старий і море». 

 ІІІ. Опрацювання теми уроку. 

1.     Робота над сюжетом повісті.

А) Вчитель: «Вершиною «айсберга» повісті є її сюжет. Відновити основні події нам допоможе дайджест (короткий зміст).

Б) Учень читає дайджест.

2. Визначення жанрової специфіки повісті.

А) Вчитель: «Як бачимо, сюжет досить простий, життєподібний, і здається, не містить у собі особливої мудрості. Вершина айсберга не розкриває секретів. Почнемо занурення до тих 7/8, які лежать на глибині. Почнемо з визначення жанрової специфіки повісті. Для цього прочитаємо перші два речення.

Б) Учень читає вголос перші два речення повісті.

В) Бесіда (полілог):

- У чому, на вашу думку, незвичайність початку повісті?

- Що ви знаєте про Гольфстрім?

Г) Вчитель: «Образ старого, самотньо покинутого в Гольфстрімі, виростає в якийсь казковий образ сміливого рибалки, чиї сили гідні цієї теплої течії. Автор точно вказує, скільки днів старий виходив у море. Атмосфера незвичайності посилюється тим, що за 84 дні старий не спіймав жодної риби. Це початок не оповідання ХХ ст., а притчі.

- Згадайте, в чому особливість притчі як літературного жанру?

Д) Учні дають визначення жанру притчі.

Висновок: жанрова специфіка повісті полягає в тому, що «Старий і море» - це повість-притча.

3.Визначення символічного значення назви повісті та її проблематики.

А) Вчитель: «У притчі використовується символічний сенс предметів, дій, імен. У повісті «Старий і море» символічна вже сама назва. Спробуємо її «розшифрувати»».

 Б) Створення  «асоціативного куща». Учні доповнюють назву парами-асоціаціями.

Результат (на дошці): «людина і природа», «людина і Всесвіт», «смертне і вічне», «потворне і прекрасне», «людина і суспільство».

В) Вчитель: «Назва повісті вказує на ті проблеми, які у ній розкриває автор:

- взаємовідносини людини і природи;

- сенс буття, життя і смерті;

- співвідношення добра і зла у світі і душі людини,

- місце людини у суспільстві і Всесвіті;

- непорозуміння між людьми.

У вирішенні цих проблем автору допомагає центральний образ повісті – старого рибалки Сантьяго».

4.Робота над образом старого.

А) Повідомлення учня про можливий прототип головного героя (випереджальне домашнє завдання).

                  З історії створення повісті «Старий і море»

Повість «Старий і море» була написана Хемінгуеєм на прекрасно знайомому йому матеріалі. З 1948 року письменник жив у містечку Фінка-Віхія, недалеко від Гавани, столиці Куби, і був постійним гостем у найближчих селищах, де спілкувався з кубинськими рибалками. Хемінгуей пізніше згадував, що відобразив у повісті риси характеру одного знайомого рибалки з Касабланки – Карлоса Гутьереса. Можна сказати, що Сантьяго – збірний образ рибалки з північного узбережжя Куби. Разом з тим, цей образ-символ увібрав в себе кращі якості людської душі.

Б) Бесіда з прочитаного (полілог):

- Сантьяго говорить про себе: «Я – не звичайний старий».

З`ясуємо, в чому унікальність цього героя. Чому, на вашу думку, Хемінгуей робить героєм повісті стару людину?

-Прочитайте портрет рибалки Сантьяго: який контраст лежить в його основі?  Про що говорять очі героя?

- Звідки старий черпає силу, мужність і стійкість? Щоб з`ясувати це, згадаймо, чим він жив у молодості, і чим він живе зараз.

              Завдання: за даними ключовими словами відновіть минуле і сьогодення героя.

  Минуле Сантьяго: юнга на човні; береги Африки, це були дні перемог і досягнень; чемпіон, переможе будь-якого супротивника; не знав, що таке самотність.

  Сьогодення: скінчились дні перемог і досягнень; немає домашнього вогнища; спогади про Африку; сни про левів; глузування; надія; хлопчик Манолін; море.

В) Продовження бесіди.                                                                                            -За що любив старого хлопчик Маноліно?

-Був у старого ще один друг – море. Що ж таке для старого море, природа? (Читання і аналіз цитат із тексту).

Г)Вчитель: «Мотив єднання людини з природою в повісті пов’язані з ідеєю рівності людини і природи. Але тут не все так просто. Звернемось до епізоду сутички  старого з рибою.

5. Аналіз епізоду  «Сутичка з рибою»

А)Бесіда з прочитаного (полілог):

-Що змусило старого на 85-й день вийти в море?

-Прочитайте, яким виявився марлін?

Для незвичайного старого автор знаходить «незвичайну» рибу, «найкращу з риб», гідну захоплення. У боротьбі з нею Сантьяго говорить: «Я все одно її переможу. Хоч це несправедливо, але я їй доведу, на що здатна людина і що вона може винести.»

-З ким, на вашу думку, бореться герой – з рибою чи з самим собою?

- Завдяки чому старий витримав тяжке випробування?

- Які особисті якості йому допомогли?

- Про що він думав?

- З ким подумки розмовляв?

- Який сон бачив, коли дозволив собі ненадовго заснути?

         Висновки: Фінал епізоду звучить як гімн мужності людини, її волі і силі. Але на цьому Хемінгуей не закінчує повість.

- Чому старий досвідчений рибалка не зміг доправити марліна додому?

- Під час поєдинку з акулами старий відчуває розплату за гріх – який? (Знайдіть відповідь на питання в словах самого героя).

- На вашу думку, старий рибалка – переможений чи переможець?

IV. Підведення підсумків уроку.

1.Опрацювання VI і VII рівнів плану уроку.

А)Вчитель: «Останні рівні нашого занурення допоможуть нам зробити висновки і підвести підсумки нашої роботи».

         Б)   Завдання: встановити відповідності. (Самостійна робота).

З`єднайте образи-символи, що використовуються в повісті, з їх значеннями.

1.Старий                1.Успіх

2.Море                   2.Майбутнє

3.Риба                    3.Досвід людини, в той же час його обмеженість

4.Велика риба       4.Мрії про щастя, відновлення життєвих сил

5.Акули                 5.Життя

6.Хлопчик             6.Володіння світом

7.Леви                    7.Невблаганність і верховна влада природи

(Ключ: 1 – 3,     2- 5,    3 – 1,    4 – 6,    5 – 7,    6 – 2,    7 – 4.) 

    В) Завдання: прочитати морально-філософський зміст повісті, розкривши значення пар символів.         

1. Людина і море – людині властиве бажання жити.

2. Море і старий – в житті людина набуває досвід.

3. Старий і риба – досвід допомагає людині добитись успіху.

4. Старий і велика риба – досвід обмежений, коли людина прагне володіти світом.

5.Велика риба і акули – бажання володіти світом викликає невблаганність природи.

6. Старий і хлопчик – досвід, якого потребує майбутнє, наповнює життя людини сенсом.

7. Старий і леви – у людини завжди залишається надія, мрія про щастя, яка надає йому нові сили.

Г) Вчитель: Останній рівень нашого занурення – визначення ідеї повісті. Сформулюйте її. (Звернутись до епіграфу уроку).

Д) Вчитель: Прочитайте ще раз завдання уроку. Чи змогли ми їх вирішити?

Оцінювання роботи дітей – виставлення оцінок.

V. Домашнє завдання: дати розгорнуту відповідь на питання: «Які цінні роздуми про життя і людину Е. Хемінгуей адресує молоді в повісті «Старий і море»?

                         

Учитель: Шумський Марк Леонідович

                                  

Русский язык. 9 класс.

  Тема. Знаки препинания в бессоюзном сложном предложении

                                  

І. Изучение теоретического материала.

    Бессоюзным сложным предложением называется такое предложение, в котором образующие его части (простые предложения) связаны между собой по смыслу, интонационно, порядком расположения частей.  Между частями такого предложения нет союзов.

Запятая и точка с запятой в бессоюзном сложном предложении.

 1. Между независимыми предложениями, объединенными в одно сложное бессоюзное предложение, ставится запятая, если такие предложения тесно связаны между собой по смыслу: Редел на небе мрак глубокий, ложился день на темный дол, взошла заря.

 2. Если части бессоюзного сложного предложения отдалены друг от друга по смыслу или значительно распространены и имеют внутри себя запятые, то между ними ставится точка с запятой: У ворот увидел я старую чугунную пушку; улицы были тесны и кривы; избы низки и большей частью покрыты соломой. Уже вечерело; солнце скрылось за небольшую осиновую рощу, лежавшую в полуверсте от сада; тень от нее без конца тянулась через неподвижные поля.

3. Если бессоюзное сложное предложение распадается на части (группы предложений), по смыслу отдаленные друг от друга, то между ними ставится точка с запятой, а внутри этих частей простые предложения разделяются запятой: Лесной запах усиливается, слегка повеяло теплой сыростью; взлетевший ветер около вас замирает. Бледно-серое небо светлело, холодело, синело; звезды то мигали слабым светом, то исчезали; отсырела земля, запотели листья, кое-где стали раздаваться живые звуки, голоса.

Двоеточие в бессоюзном сложном предложении ставится:

1.Если вторая часть (одно или несколько предложений) разъясняет, раскрывает содержание того, о чем говорится в первой части (между обеими частями можно вставить слова "а именно"): Я не ошибся: старик не отказался от предлагаемого стакана. Тут открылась картина довольно занимательная: широкая сакля, которой крыша опиралась на два закопченных столба, была полна народа.

2.Если вторая часть указывает основание, причину того, о чем говорится                         

в первой части (между обеими частями можно вставить союз потому что): Всю дорогу до хутора молчали: говорить мешала тряская езда.

3.Если в первом предложении при помощи глаголов видеть, смотреть, слышать, знать, чувствовать и т. п. делается предупреждение, что далее последует изложение какого-нибудь факта или какое-нибудь описание: Я знаю: в вашем сердце есть и гордость, и прямая честь.

Примечания.

А.Иногда указанные глаголы опускаются: Он подумал, понюхал: пахнет медом (пропущено: и почувствовал, что).

Б.Если первое предложение произносится без оттенка предупреждения, то вместо двоеточия ставится запятая: Слышу, земля задрожала.

       В указанных случаях чаще всего основная часть высказывания (соответствующая главному предложению в сложноподчиненных предложениях) содержится в первой части бессоюзного сложного предложения, а во второй части (соответствующей придаточному предложению в сложноподчиненных предложениях) приводится пояснение, раскрытие содержания первой части.

Тире в бессоюзном сложном предложении ставится:

1.Если во второй части содержится неожиданное присоединение, указание на быструю смену событий: Вдруг мужики с топорами явились - лес зазвенел, застонал, затрещал. Игнат спустил курок - ружье дало осечку.

2.Если во второй части содержится резкое противопоставление по отношению к первой части: Дуб держится - к земле тростиночка припала. Косили версту - выкосили грош.

3.Если вторая часть заключает в себе следствие, вывод из того, о чем говорится в первой части: Хвалы приманчивы - как их не пожелать?

4.Если в первой части указывается время совершения действия, о котором говорится во второй части (можно добавить союз когда): Пашню пашут - руками не машут (поел.). Лес рубят - щепки летят (поел.).

5.Если первая часть обозначает условие совершения действия, о котором идет речь во второй части (можно добавить союз если): Любишь кататься-люби и саночки возить (посл.). На печи лежать - трудодней не видать (посл.).

6.Если в одной части содержится сравнение с тем, о чем говорится в другой: Молвит слово - соловей поет.

   Тире ставится также в тех случаях, когда вторая часть бессоюзного сложного предложения является неполным предложением: (Я думал - волк).

ІІ. Задания по изученному материалу.

1.Укажи предложение, в котором между частями надо поставить тире.

                 [Метель не утихала] [небо не прояснялось].

                 [Настали холода] [мы уже не гуляли целыми днями на улице].

                 [Труд человека кормит] [лень портит]

2.Двоеточие или тире?

    Черемуха была крупная, в длинных и чистых, без листа, тяжелых гроздьях (?) только успевай подставляй под них руки.

    Настёна извелась вся, но подгонять свекра не решалась (?) нельзя было показывать, что ей зачем-то нужна лодка.

    Я выглянул из кибитки (?) всё было мрак и вихорь.

    Работы много (?) отдыха не жди.  

    Я взглянул в окно и заметил (?) кто-то вторично пробежал мимо сарая и скрылся.

                                                                                                                           3. Как объяснить постановку тире в предложении?

    Не небесам чужой отчизны – я песни родине слагал.

- Первая часть бессоюзного сложного предложения (БСП) противопо-

ставлена второй части.

- Вторая часть БСП указывает на следствие того, о чём говорится в

первой части.

- Однородные члены, не связанные союзами, противопоставляются.

- Вторая часть БСП поясняет, раскрывает содержание первой части.

4. Как объяснить постановку двоеточия в данном предложении?

    Только у мельницы злится река: нет ей простора, неволя горька.

    - Обобщающее слово стоит перед однородными членами.

    - В первой части БСП предупреждается о том, что во второй части   последует изложение какого-то факта.

    - Вторая часть БСП указывает на причину того, о чём говорится в первой части.

    - Вторая и третья часть БСП раскрывают значение первой части.

5. В каком предложении ставится тире? (Знаки препинания не расставлены).

- В городе жизнь однообразна.

- Всё было огромно и дичало конюшни избы амбары и прочие службы.

- Поистине её стихи как драгоценные вина.

- Вас по шее бьют вы ручку целуете.

6. В каком предложении нужно поставить на месте пропуска тире?

- Погода была ужасная ( ) ветер выл, мокрый снег падал хлопьями, фонари тускло светили.

- Спина у акулы тёмно-синего цвета, а брюхо ( ) ослепительно-белое.

- Все эти пьесы ( ) шедевры драматургического искусства как по напряжённому действию, так и по глубине мысли.

- Работа ( ) для него радость.

7. В каком предложении вместо запятой необходимо поставить точку с запятой?

- Улетают журавли, и низкие осенние облака заволакивают небо.

- И с глубокой верой в истину моего убеждения я говорю всем: любите

книгу, она дружески поможет вам разобраться в бурной путанице мыслей, чувств, событий, она научит вас уважать человека и самих себя, она окрыляет ум и сердце чувством любви к миру, к человеку.

- В большое старое окно виден сад, большие кусты густо цветущей сирени, сонной и вялой от холода, и туман, белый, густой, тихо подплывает к сирени, хочет закрыть её.

- Ветры в пустынях развеивали горные хребты в пыль, перенося и отлагая толщи песков, и они накапливались на обширных пространствах нашей планеты.

Сабчук-Шкарпета Алла Володимирівна

5 клас

Джозеф Редьярд Кіплінг (1865-1936). «Книга Джунглів»

Тема: УПЧ. Сенс авторського задуму «Книги Джунглів». Мауглі – вихованець Джунглів. Друзі та вороги Мауглі

Мета: стисло ознайомити п’ятикласників з життєвим і творчим шляхом Джозефа Редьярда Кіплінга, розкрити сенс авторського задуму “Книги Джунглів”, з’ясувати сутність основного конфлікту твору, охарактеризувати світ Джунглів, з’ясувати сутність його законів та механізм їх дії; розвивати навички цілісного сприйняття великого за обсягом твору, навички роботи з підручником, вміння відбирати головну інформацію, необхідну для осмислення художнього тексту; виховувати гуманне ставлення до природи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Методи й прийоми: робота з таблицею, робота з епіграфом, бесіда (репродуктивна, аналітична), випереджувальне завдання, вступне слово вчителя, перегляд відеопрезентації, словникова робота.

Обладнання: портрет Д.Р.Кіплінга, відеопрезентація  «Джозеф Редьярд Кіплінг», виставка книг письменника, фрагменти мультиплікаційного  фільму “Мауглі”.

Література: 1. Гузь О.О. Світова література. Конспекти уроків. 5 клас / О.О.Гузь. – Мандрівець, 2014. – 376 с.

2. https://www.youtube.com/watch?v=yi9LRW_aunU (біографія)

3. https://www.youtube.com/watch?v=B7k5JSoldSc (мультфільм)

4. https://uk.wikipedia.org/wiki/Книга_джунглів (огляд збірки)

Хід уроку

Природа не може суперечити людині,

 якщо вона не суперечить її законам.

О.І.Герцен

І. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя

Наша мандрівка в просторі літературної казки продовжується.

– Чи знайома вам історія Мауглі? Звідки?

–  Як ви думаєте, чому важливо познайомитися не тільки з мультфільмом, а  ще й з книгою? (З’ясовується специфічність жанру кіномистецтва з визначенням пріоритетів літературного твору як першоджерела).

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.     Перегляд відеопрезентації «Джозеф Редьярд Кіплінг»

2. Бесіда (репродуктивна)

-                       Що пов’язує ім’я Джозефа Редьярда Кіплінга та Мауглі?

-                       Що відомо вам про літературну спадщину Кіплінга? Яке місце в ній займали твори для дітей?

–         Чи знаєте ви про те, що Кіплінг сам малював ілюстрації до своїх книг? Як тепер ви уявляєте собі цю людину? Чим для нас важливі малюнки Кіплінга до його творів?

-                       Чи відомі вам герої інших творів Кіплінга?

3. Робота з виставкою книг

4. Словникова робота

-                       Які твори з цієї збірки вам відомі? Як, на вашу думку, можна було б інакше назвати “Книгу Джунглів”, замінивши слово джунглі?

Джунглі – природній ліс тропіків.

-                       Чому Кіплінг так багато уваги приділяє у своїх творах Індії? Чому ця країна була водночас його любов’ю і болем?

5.                     Випереджувальне завдання

Літературознавець.

Одна англійська письменниця, що була редактором дитячого часопису, запропонувала Кіплінгові написати «щось про джунглі» для юних читачів. Спочатку Кіплінг відмовився, пояснивши це тим, що ніколи не писав для дітей, але, розпочавши роботу, вже не зміг зупинитися: уся його безмежна любов до Індії, її людей та природи знайшла втілення у двох прекрасних книгах . Збірки користувалися таким успіхом, що викликали цілий ряд наслідувань, серед яких і всесвітньо відома історія Тарзана Едгара Берроуза.

Проте не тільки пропозиція англійської письменниці стала поштовхом до написання “Книги Джунглів”. Джозефа Редьярда Кіплінга, як і багатьох інших митців на рубежі ХІХ–ХХ століть, хвилювала одна надзвичайно важлива проблема. Справа в тому, що в цей час почали надто швидко розвиватися промислово-грошові стосунки у всіх країнах світу. Науково-технічний прогрес спонукав до все більшого розвитку виробництва. При цьому людина стала все більш хижо ставитись до природних ресурсів, до тваринного світу.

Безжально вирубувалися ліси, знищувались слони та кити, леопарди та крокодили. Людина забула своє призначення від Бога бути розумним і дбайливим господарем всього сущого на землі. Між світом людей і світом природи розросталася прірва непорозуміння. Людина забула своє коріння. Влада і гроші засліпили її. Редьярд Кіплінг, народившись і провівши більшу частину свого життя в Індії, яка на той час була сировинним доданком Британської імперії, з болем і відчаєм усвідомлював цей розрив між людиною і природою і шукав художніх шляхів порозуміння між ними. Використавши реальні факти про дітей, які знаходились на “вихованні” у звірів, Кіплінг створив прекрасну історію про те, як в результаті фатальних подій дитина, що опинилась в індійських джунглях, змогла вирости й перетворитися на чудового юнака завдяки старанням його вихователів- звірів.

6.                     Проблемне запитання

-                       Чи потрібно ставитися до історії Манглі, як до реалістичного твору? Чи дійсно людина може вижити в диких джунглях, потрапивши туди ще немовлям? Чи дійсно можуть дикі тварини прийняти людське дитинча у свою зграю на виховання?

Тут є певна небезпека вдатися до реальних подій про “дітей-мауглі”, які виховувалися тваринами (наприклад, історія Камали й Амали, дітей-вовків, які так і не змогли повернутися до цивілізованого життя). Адже для Кіплінга головною була задача знайти шляхи порозуміння між світом людей і світом тварин, відновити первинну гармонію між ними. Саме з цією метою автор приводить людське дитинча до вовчого лігва у джунглях, щоб воно пізнало світ тварин, світ Джунглів і, повернувшись до людей, змогло розказати правду про цей світ і, можливо, знайти шляхи такого необхідного порозуміння між ними.

ІV. Осмислення нових знань.

1.                     Бесіда (репродуктивна)

–         Виразно прочитати віршований початок розділу “Брати Мауглі”. Від чийого імені, на вашу думку, лунають ці вірші? (Від імені хижих мешканців Джунглів). Яке слово з тексту вірша узагальнює сутність цих віршів? (Це ловецький “Клич”). Що ви дізнались про Джунглі та їх мешканців з цього вірша?

-                       Де і коли починається дія? Визначимо художній простір і час початку твору. (Сіонійські гори – художній простір. Печера вовків знаходиться на одному з пагорбів).
Художній час – “тихий задушний вечір”, “сьома година”, “місячне сяйво” (ознака ночі, що наближається).

-                       Чому Батько Вовк і Мати Вовчиця пишуться з великої літери? Що ще дивного ви помітили в зображенні вовків? (Вони розмовляють, як люди. Характерна риса казки.) Що ви можете сказати про сім’ю вовків?

-                       Чому Батько Вовк проспав весь день, а вночі збирається на лови? Як цей факт поєднує реальний і казковий світи твору?

-                       Яка роль появи в печері вовків шакала Табакі? Виразно прочитайте діалог між вовками та шакалом. Намагайтесь інтонацією підкреслити риси, притаманні вовкам та шакалу. Висловіть до них своє ставлення. Хто із персонажів викликає у вас симпатію? Чому? До кого ви відчуваєте неприязність? Чому?

-                       Як ви думаєте, що було головною метою відвідин шакала Табакі? Як його прізвисько Блюдолиз допомагає зрозуміти його сутність?

-                       Чому в Джунглях всі, крім шакалів, зневажають Шер-Хана?

-                       Чому Батько Вовк, почувши тигрове гарчання, назвав його “дурнем”?

-                       По чому Мати Вовчиця визначила, що Шер-Хан полює на Людину? Прочитайте, як Батько Вовк оцінює таке полювання. Якою постає Людина в уяві вовків?

-                       Чому Закон Джунглів забороняє полювати на Людину? Як ця заборона пов’язана зі ставленням автора до непорозумінь між світом людей і світом тварин?

-                       Чи співпадає оцінка Людини Батьком Вовком (як “комах чи жаб”) із реальним розумінням сили Людини? Поясніть сенс слів “І тоді кожен у Джунглях зазнає лиха”. Як пояснюють цей закон між собою звірі? Чи дійсно “людина – це найслабша й найменш захищена істота”?

-                       Прочитайте виразно епізод появи Людського дитинчати біля печери вовків. Поміркуйте, з чиєї волі воно тут опинилось? (З волі автора. Це Кіплінг привів людське дитя до вовчого лігва, щоб здійснити свій творчий задум).

2.                     Складання порівняльної таблиці

-                       Що в описі Людського дитинчати є суперечливим? Складіть порівняльну таблицю “Слабкість і сила Людського дитинчати”.

Слабкість Людського дитинчати	Сила Людського дитинчати
“така слабенька і така ніжна крихітка” “малесеньке”, “зовсім голе” “Воно зовсім без волосся, і я міг би його розчавити, торкнувшись лапою”.	“Дитина глянула в очі Батькові Вовкові і засміялася”. “Дитинча розштовхувало вовченят, протискуючись до теплого боку Вовчиці” “Воно їсть разом з іншими” “Але поглянь, воно дивиться просто на мене і зовсім не боїться”.

Виділіть ключові слова в цитатних характеристиках людського дитинчати. Зробіть висновок щодо його сили і слабкості.

Висновок: Людське дитинча слабке зовні, незахищене у фізичному плані. Проте воно має надзвичайну здатність до виживання й внутрішню силу, силу духу (“зовсім не боїться”).

3.                     Перегляд відеофрагменту «Мауглі»

4.                     Бесіда (аналітична)

-                       У чому автори мультфільму дотримуються авторського тексту?

-                       Які розбіжності ви помітили? Які нюанси тексту втрачені в мультиплікаційній версії?

-                       Чи такими ви уявляли героїв “Книги Джунглів”, якими вони представлені на екрані?

5.                     Робота з таблицею.

- Узагальнимо, за якими законами живуть Джунглі, спробуємо  вибудувати  таблицю “Закони Джунглів”.

№      п/п	Закони Джунглів	До чого може привести їхнє порушення
1	Територіальний закон (кожне плем’я живе на своїй території)	Порушення кордонів чужинцями призводить до порушення гармонії, звичного укладу життя, до війни між племенами тварин і їхньої загибелі (Шер-Хан як чужинець вдерся в володіння Вільного Племені вовків, намагаючись змусити всіх жити за своїми правилами з позиції сили)
2	Заборона вбивати Людину (“за винятком тих випадків, коли звір учить своїх дітей забивати. Але тоді він мусить полювати за  межами ловецьких угідь своєї Зграї чи Племені”)	“Вбивство Людини рано чи пізно викличе прибуття білих людей з рушницями верхи на слонах і кількох сотень темношкірих людей з барабанами, ракетами та смолоскипами. І тоді кожен у Джунглі зазнає лиха”
3	Закон продовження і збереження роду	Смерть тому, хто вб’є вовченя

V. Закріплення і систематизація знань.

1. Робота з епіграфом.

- Прочитайте  слова О. І. Герцена, взяті за епіграф до даного уроку, - «Природа не може суперечити людині, якщо вона не суперечить її законам»). Як цей вислів пов’язаний із історією Мауглі та авторським задумом «Книги Джунглів» Редьярдом Кіплінгом? (Кіплінг змусив людське дитинча вчити Закони Джунглів, щоб Людина навчилась жити у гармонії з природою, не шкодячи ні собі, ні природному світу та його мешканцям).

2. Робота з таблицею

- З’ясуємо, хто із оточення Мауглі є його друзями, а хто ворогами? Самостійно заповнимо таблицю «Друзі та вороги Мауглі».

Друзі	Вороги
Батько Вовк та Мати Вовчиця Багіра Балу Акела Старі вовки, що приймали Мауглі до Сіонійської Зграї	Шер-Хан Табакі

VІ. Підсумок.

1.                     Метод «Мікрофон»

Закінчити речення

– На уроці я зрозумів….

– Сподобалося….

– Засуджую….

– Надіюсь…,адже….

VII. Оцінювання

VIІI. Домашнє завдання: Дочитати до кінця історію Мауглі. Особливу увагу зверніть на зміст розділу ІІ «Полювання Каа».

Дозаповнити таблицю «Друзі та вороги Мауглі». Дібрати цитати до їх характеристик.

Прослідкувати за текстом, яким був шлях Мауглі від вихованця Джунглів до їх господаря.

За бажанням намалювати ілюстрації до «Книги Джунглів» Кіплінга, знайти в тексті твору ті фрагменти, які відповідають змісту ваших ілюстрацій.